Римо-католицький єпископ пояснив, чому конклави тепер проходять дуже швидко.

В минулому часі кардинали збиралися на конклаві з усіх країв світу і, коли прибували на місце, знайомилися між собою. Але сьогодні, завдяки медіа та соціальним мережам, люди заздалегідь знають про інших кардиналів, що значно спрощує процес вибору Папи. Глава Києво-Житомирської дієцезії, Віталій Кривицький, розповів про це у своєму інтерв'ю Главкому.

В минулому, обрання Папи могло зайняти багато часу. Наприклад, після смерті Климента IV у 1268 році, наступного Папу Григорія Х обрали тільки в 1271 році, через три роки. Такий випадок був рідкістю, навіть для XIII століття. Зараз же, за словами Кривицького, наша обізнаність в порівнянні з Середньовіччям значно вища.

Неофіційно, конклав розпочинається одразу після смерті Папи: кожен кардинал, що бере участь у процесі, молитовно просить Бога, щоб вести його згідно з Його милості. Це надзвичайно важливий вибір, який вирішується не на 4-5 років, а на довший термін. Перше зібрання кардиналів призначене для обговорення сучасного стану Церкви. І всі наступні зустрічі відбуваються у закритому режимі, бо cum clave латинською мовою означає "під замком". На перших зустрічах обговорюються сучасні тенденції та виклики Церкви, а новообраний Папа повинен вирівняти ситуацію, незалежно від того, хто він буде, пояснив Кривицький.

Кривицький зауважує, що це все робиться з тим, щоб всі кардинали усвідомили сучасний стан Церкви та вагу зобов'язань, які лягають на Папу. Бути тільки душпастирем недостатньо, він також повинен виконувати інші обов'язки, додав Єпископ.

Після першої зустрічі розпочинаються вибори. Вони проводяться чотири рази на день: по дві сесії вранці та ввечері. Сесії є спробами досягнути результату при голосуванні. Для успішного результату необхідна двотретина голосів та згода обраного Папою кандидата. Однак, він може відмовитися, тоді процес починається з початку.

Кривицький підсумував, що конклав вирішує, яким шляхом піде Церква і якого пастиря вона потребує сьогодні.

Нагадаємо, Папа Римський Франциск помер у віці 88 років. Він помер від інсульту, який ускладнився хронічними захворюваннями. Перед своєю смертю він двічі переживав загрозу життю через двосторонню пневмонію, яку виявили в лютому.

Згідно з його дорученням, Папу Франциска поховали у римській базиліці Санта-Марія-Маджоре, а не у Ватикані, де поховані багато попередніх Пап. Ù прокламованому документі він просив, щоб його могила була простою і без надмірних прикрас.

Від зітканку неділі, 27 квітня, тисячі людей проходили повз могилу Папи Римського Франциска, який був похований у суботу в базиліці Санта-Марія-Маджоре в Римі. Відвідувачі стояли у черзі задовго до відкриття базиліки.